“Збагачуйте Дух і Серце:
Молитви та Матеріали для Глибшого Пізнання Фатімських Об’явлень”
Шість зустрічей з Дівою Марією. 
Перше об’явлення Богородиці, 13.05.1917р. (Кова-да-Ірія)
Друге об’явлення, 13.06.1917р. (Кова-да-Ірія)
Третє об’явлення, 13.07.1917 р. (Кова-да-Ірія)
Фатімські Таємниці:
Четверте об’явлення, 19.08.1917р. (Валіньйос). Діти в тюрмі.
П’яте об’явлення, 13.09.1917р. (Кова-да-Ірія).
Шосте об’явлення, 13.10.1917р. (Кова-да-Ірія). Чудо Сонця.
Коли Лусію запитали чому Марія вибрала 13-те число, сестра відповіла – задля того щоб підкреслити таємницю Єдиного Бога в Тройці: 1- Єдин Бог, 3 – Бог у трьох іпостасях.
Перша з’ява – це знайомство, друга проміжна, а третя – основна, де були дані таємниці.
Перше об’явлення Богородиці (13.05.2017)
Це була неділя.
“Не бійтесь! Я не завдам вам зла”.
“Звідки Ви прийшли?”
“Я прийшла з небес”.
Знайомство Марії з дітьми.
Типово Євангельське звернення: “Не бійтесь”. У першому об’явленні руки Марії складені і Вона тримає вервицю. Перші слова-дар миру: “Не бійтесь”.
“І що Ви хочете від мене?” (кожного разу Лусія задавала це питання Богородиці). “Я прийшла для того, щоб попросити вас приходити сюди протягом шести наступних місяців кожного 13-го числа, саме в такий час. Тоді я скажу вам хто я і що від вас хочу. Після цього я повернуся сюди всьоме”.
Богородиця пообіцяла взяти Франсішку і Жасінту на небо, але Франсішку мусить відмовити ще багато вервичок.
Діти бачили Ангела, діти бачили Марію, у них є благодать.
Марія запитує у дітей їх згоди:
“Чи ви хочете принести в жертву Господу усі страждання, які Він пошле вам як покуту за гріхи, які Його ображають, та заради навернення грішників?”
“Так ми хочемо цього”.
“Тоді ви будете багато страждати, але милість Божа буде вашою силою”.
Вона перший раз розвела долоні і оточила нас яскравим світлом, яке наче відбивалось від її рук. Це сяйво наповнювало нас до глибини душі і ми ясніше ніж у дзеркалі побачили себе зануреними в Бога, який і був Світло. Ми впали на коліна і повторювали:
“О, Пресвята Тройце, я молюся Тобі, Боже мій. Я люблю тебе в Пресвятому Таїнстві”.
За якусь мить Богородиця додала:
“Читайте кожен день вервичку, щоби віднайти мир на землі і покласти кінець війні”.
Діти повертаються додому. Лусія боїться, що мати буде її сварити. Франсішку мовчить, а Жасінта думає, що вона могла би поділитися з мамою. І хоч діти домовилися зберігати це в таємниці, найменша Жасінта розповіла матері.
Друге об’явлення (13.06.1917р.)
Цей день припало святкування празника святого Антонія і у Фатімському приході відбувався великий фестиваль. Мати Лусії, Марія-Роза переконана, що дочка вигадала цю історію, тому вона дуже боялася, що у цей день брехня розкриється і над нею всі люди будуть сміятися. Марія-Роза вирішила піти на фестиваль, щоб бути подалі від ганьби. Батьки Франсішку та Жасінти теж не були впевнені в істинності об’явлень, тому вони вирішили поїхати в Педрейру щоб купити овець. На друге об’явлення з дітьми вже прийшло майже п’ятдесят людей. Після того, як вони помолилися на вервичці, вони знову побачили світло, що наближалося і яке вони називали блискавкою, а опісля над скельним дубом, так само як і в травні місяці, з’явилась Богородиця.
«Що ви хочете від мене?»
«Я хочу, щоб ви прийшли сюди 13-го числа наступного місяця, щоб ви кожен день молилась на вервичці і щоб навчилась читати. Пізніше Я скажу вам, що Я хочу».
Я попросила про зцілення одного хворого.
«Якщо він звернеться до Бога, то впродовж року одужає».
«Я хочу попросити Вас взяти нас на небо».
«Так! Франсішку і Жасінту я заберу вже скоро, але ти ще деякий час зостанешся тут. Ісус хоче, щоб за твоєю допомогою люди пізнали і полюбили мене. Йому угодно заснувати на землі почитання мого Непорочного Серця».
«Зостануся тут сама?»
«Ні, дитино моя. Ти багато страждаєш? Не втрачай мужності. Я ніколи не покину тебе. Моє Непорочне Серце буде твоїм захистом і шляхом, який приведе тебе до Бога».
В ту мить, як Богородиця сказала останні слова, Вона знов розкрила руки і вдруге обдарувала нас відображенням незрівняного світла. В ньому ми почувалися зануреними в Бога. Франсішку і Жасінта стояли, здавалося, у тій частині світла, яка піднімається до неба, а я у тій, яка проливалася на землю. На правій долоні Богородиці було Серце, з усіх боків оточене колючим терням, які, здавалося, входять у нього. Ми зрозуміли, що то було Непорочне Серце Діви Марії, що страждає від людських гріхів і яке бажає, щоб настав мир і спокій.
Суть об’явлення є Непорочне Серце Марії. Діти з того часу не могли дочекатися, коли Марія візьме їх на небо.
Третє об’явлення (13.07.1917 р.)
Третє об’явлення є найоб’ємнішим і найглибшим.
“Після того, як ми прийшли на Кова-да-Ірія до скелястого дуба, де багато людей молились на вервичці, ми знову побачили спалах світла і за мить над дубом з’явилась Богородиця.
«Ваша милосте, що Ви хочете від мене?»
«Я хочу, щоб ви прийшли сюди 13-го числа наступного місяця, щоб ви кожен день продовжували молилися на вервиці на честь Діви Марії, щоб випросити мир для світу і закінчення війни, тому що тільки Вона може його дати».
«Я хотіла би попросити Вас сказати нам хто Ви і сотворити чудо, що би всі повірили, що Ви явились нам».
«Продовжуйте приходити сюди щомісяця. У жовтні Я скажу вам хто Я і що мені угодно і зроблю чудо для всіх, щоби побачили і увірували».
Тут я принесла декілька прохань, тепер уже більше не пам’ятаю, яких саме. Пригадую, що Богородиця сказала, для того щоб ці люди отримати милості, вони мають молитися вервичку протягом року».
Потім Вона продовжила: “Жертвуйте себе за грішників і часто повторюйте, особливо, коли приносите жертви: “О, Ісусе, я роблю це з любов’ю до Тебе, заради навернення грішників і заради спокути за гріхи проти Непорочного Серця Діви Марії”.
Усі, хто був у Фатімі; зауважували, що було таке відчуття, ніби ти перебуваєш у себе вдома. На тому місці, де був скельний дуб, зараз стоїть капличка.
(Ми думаємо, що через Мінські угоди вирішується доля світу, а Богородиця каже не там, а в молитві на вервичці та жертві, як це робили юні душі:
– із любові до тебе (Франсішку)
– заради навернення грішників (Жасінта)
– як акт спокути за гріхи, заподіяні непорочному Серцю Марії (Лусія)).
На останніх словах, Вона знову розпростерла руки, як робила в час двох попередніх об’явлень. Промені світла, здавалося, пронизували землю і ми побачили ніби море вогню.
«Ви бачили пекло, куди йдуть душі нещасних грішників. І щоб врятувати їх, Господь бажає встановити на землі почитання мого Непорочного Серця. Якщо зробите те, що я скажу, багато душ спасеться і дістануть спокій. Війна закінчиться, але якщо не припиняться образи Господа, то за часів папи Папи Римського XI, розпочнеться друга, ще більш жахлива війна. Коли ви побачите ніч, освітлену небаченим сяйвом (25.01.1938р.), знайте — це знамення того, що Господь іде карати світ за його гріхи, і карою буде війна, голод і утиски Церкви і Святого Отця.
«Щоб запобігти цьому, Я прийду просити про посвячення Росії моєму Непорочному Серцю і покаянного причастя у перші суботи кожного місяця». «Якщо прохання мої будуть виконані, то Росія навернеться і настане мир. Якщо ні, то облудні науки її поширяться по цілому світу, будуть війни, гоніння на церкву. Праведники стануть мучениками. Святий Отець буде багато страждати і цілі народи будуть знищені. Але в підсумку, моє непорочне Серце восторжествує. Святий Отець посвятить Мені Росію, яка навернеться і світові на деякий час буде дарований мир».
Діти про це мовчать. У 1929 році Лусія отримує від Богородиці доручення відкрити дві перші таємниці. У 40-х роках, коли у сестри Лусії погіршився стан здоров’я, єпископ Лейрії наказує їй написати про третю таємницю. Вона її записує і передає Папі Римському.
В момент об’явлень папський престол обіймав папа Бенедикт XV. Те, що при владі буде інший папа і його ім’я буде Пій XI, тоді ніхто знати не міг.
Тут вперше звучить прохання присвятити Росію Непорочному Серцю Діви Марії. Діти подумали, що мова йде про якусь грішну жінку. Марія поводить себе як пророки в старому завіті —якщо ви виберете те, то буде так, якщо інше — то буде так, що буде війна.
У 1929 р. Лусія отримує від Богородиці прохання — настав час посвятити Росію. Пай’у Пія XI, хіротонія якого відбулася 13 травня 1917 року, називають Фатімським папою.
У 1938 році Лусія знову пише лист до Папи (поява незвичайного сяйва). У 1942 році Папа посвячує світ Непорочному Серцю Марії. До 1942 року здається, що нацистська Німеччина завоює світ.
8 грудня 1942 року відбувається посвята, а вже 2 лютого 1943 року відбувається Сталінградська битва і поворот у військових діях. 15 серпня 1945 року, в день Успіння Богородиці закінчується Друга Світова Війна.
Четверте об’явлення (19.08.1917)
Відсутність дітей у Кова-да-Ірія.
У понеділок, 13.08.2017 року, діти не змогли прийти в Кова-да-Ірія, бо у цей день рано вранці їх таємно вивезли і закрили в Оуремську в’язницю. Незважаючи на відсутність дітей, багато паломників спостерігали незвичайне явище біля дуба: грім, білу хмаринку на листках і, пізніше, гру кольорів на дереві – тоді всі листочки стали подібні на різнобарвні квіти. Матір Божа з’явилась дітям через декілька днів у містечку Валіньйос.
В Оуремській в’язниці діти готувалися до мученицької смерті. Від них хотіли щоб вони зізналися, що вони все видумали. Місцевий префект лякав їх, що засмажить їх у киплячій олії, якщо вони не зізнаються у своїх вигадках. Діти справді були готові принести цю жертву. Однак трохи згодом їх відпустили.
19 серпня 1917 року – “Я і Франсішку побачили спалах світла, яке ми називали блискавкою. Жасінта прибігла трохи пізніше. Ми побачили Богородицю над дубом.
«Чого Ви від мене бажаєте?»
«Я хочу, щоб ви продовжували приходити тринадцятого числа на Кова-да-Ірія і продовжували кожен день молитись на вервичці. В останній місяць я зроблю чудо, щоб усі увірували».
«Що нам зробити з тими грошима, які люди залишають в Кова-да-Ірія?»
«Зробіть двоє носилок. Одні повинна нести ти і Жасінта, і дві дівчинки в білих одежах, другі носилки повинен нести Фрасішку і троє інших хлопчиків. Гроші з носилок призначені для празника нашої Владичиці Вервиці, а ті, що залишаться – на капличку, яка повинна бути тут побудована».
«Прошу Вас зцілити декілька хворих».
«Так. Я зцілю деяких впродовж року».
Потім стала дуже сумною. Богоматір сказала: “Моліться, багато моліться і приносьте жертви за грішників, тому що багато душ потрапляє у пекло бо ніхто за них не жертвує і не молиться».
При цій з’яві був ще четвертий хлопчик (він не бачив і не чув нічого).
Основна теза : Відповідальність віруючих за невіруючих (Де твій брат?)
На початку XX століття Діва Марія бачить, що пекло наповняється.
П’яте об’явлення (13.09.1917р.), Кова-да-Ірія
“Коли прийшла довгожданна година, мені, Жасінті і Франсішку довелося проходити крізь великий натовп, який нас заледве пропустив. Всі дороги були заповнені людьми. Всі хотіли нас бачити і говорити з нами. Ніхто нікого не боявся. Багато людей, навіть високоповажні пані і панове, протискались крізь натовп, який нас оточував. Вони падали перед нами на коліна і молили нас передати прохання Богородиці.
Врешті ми підійшли до скельного дуба на Кова-да-Ірія і почали усі разом читати вервицю.
Невдовзі ми побачили сяйво, а потім над дубом з’явилася Богородиця.
«Читайте і далі вервичку, щоб випросити кінець війні. В жовтні ви побачите Господа, Мене скорботну і в образі Цариці Кармелю, і святого Йосипа з немовлям Ісусом, який поблагословить світ. Господь задоволений вашими жертвами, та він не хоче, щоб ви спали з мотузкою, носіть її лише удень».
«У мене багато людей молили попросити у Вас милості і зцілити хворих, глухонімих».
«Деяких Я зцілю, деяких ні. У жовтні Я сотворю чудо, щоб усі увірували».
І вона почала підніматись і щезла як завжди.
Діти придумували різні жертви. Хоча Ангел і Діва Марія говорили їм жертвувати всі події, які приносить вам день, та вони крім цього придумали носити на тілі грубу мотузку, яка при русі дошкуляла їм і приносила терпіння.
Шосте об’явлення (13.10.1917р.), Кова-да-Ірія
“Ми прийшли на Кова-да-Ірія до скельного дуба і я під дією внутрішнього поруху попросила людей закрити парасольки і молитися на вервиці. Невдовзі після цього ми побачили спалах світла і над деревом з’явилась Богородиця.
«Чого Ви хочете від мене?»
«Я хочу тобі сказати, що тут потрібно побудувати капличку на Мою честь. Я – володарка вервиці. Продовжуйте молитись вервицю щоденно. Війна підходить до кінця, і військові невдовзі повернуться до своїх домівок».
«Я хотіла би багато Вас попросити: чи не могли би Ви вилікувати декількох хворих і навернути декількох грішників і ще багато чого».
«Деяких – так, деяких — ні, вони повинні виправитися і просити про прощення своїх гріхів».
І ще Вона сумно сказала: «Не ображайте більше Бога нашого, якого вже так сильно образили».
Вона розкрила руки і змусила засяяти сонце. Коли Вона піднімалась, її власне світло знову відобразилось у сонячному сяйві”.
Це чудесне явище бачило близько 70 тисяч присутніх в Кова-да-Ірія і околицях, а всіх разом побачило біля 100 тисяч зацікавлених і випадкових осіб.
Найсумніші слова Богородиці: “Не ображайте більше Бога нашого, якого уже так сильно образили”.
По-перше, тут є поняття” гріха.
По-друге, що гріх реально зачіпає любов Божу і є, перш за все, образою, яку людина завдає Богові.
Причому кількість цих образ дуже сильно зростає в останній час (“вже так сильно образили”).
Діва Марія співчуває Господу. Вона співчуває Йому, коли Його не приймають в Назареті. Так і зараз — вона ображена тим, що ображають Ісуса. І ось тут є та єдність Ісуса і Марії. Серце Ісуса, яке повне любові і ображене, та Марія, яка має спільність з цим Серцем і Вона відчуває цю образу і тим самим відчуває, що це ображає її.
І тут є ця єдність між Серцем Ісуса і Непорочним Серцем Марії.
Згадаємо історичний огляд, який ми робили, аналізуючи події що передували з’явам — першу світову війну, масонську революцію, коли по площі Святого Петра йшли масони з плакатами що скоро Люцифер буде сидіти в Римі і Папа Римський буде йому служити, часи, коли в Португалії спалювали храми, то це виглядало на той час дуже сумно. Після цього відбувається чудо Сонця.
Перше об’явлення Ангела (весна 1916р.).
“Не бійтесь, я Ангел миру, моліться зі мною: “Боже Великий, я вірую в Тебе, поклоняюся Тобі, уповаю на Тебе і люблю Тебе. Прошу пробачення за всіх тих людей, котрі не вірять в Тебе, не поклоняються Тобі, не уповають на Тебе і не люблять Тебе».
При цьому він схилив голову і опустився на коліна: “Так ви повинні молитися. Серця Ісуса і Марії чекають ваших молитов”.
Так Марія готує дітей до Свого об’явлення через Ангела. Ангел говорить їм молитися за себе і молитися за тих, хто цього не робить. Має значення те, яким чином людина молиться Богу. Є розуміння того, чому люди стають на коліна в момент причастя.
Друге об’явлення Ангела (літо 1916 р.).
«Що ви робите? Моліться, багато моліться. Найсвятіше серце Ісуса і Діви Марії передбачили для вас справи милосердя. Безперестанно приносьте Всевишньому молитвй і жертви».
«Як нам приносити жертви?»
«Перетворюйте все, що можете в жертву, щоби надолужити за гріхи, які зневажають Його і принести її як прохання про навернення грішників. Тим ви здобудете мир для вашої Батьківщини. Я є її Ангел Хоронитель, Ангел Португалії. Перед усе прийміть і переносьте всі страждання, які пошле вам Господь».
“Ці слова Ангела ніби запалили світло в наших серцях, яке нам вказувало хто є Бог, як він нас любить і хоче щоб ми любили Його. Ми зрозуміли значення жертви і те, що Йому угодно і як Він во ім’я жертви наверне грішників” – писала сестра Лусія.
Найбільша жертва – це з гідністю і терпінням приймати всі ті страждання, які в житті дає Господь, щоб викупити твої гріхи і гріхи близьких.
Діти не злякалися, вони втішилися, бо він показав їм як Бог їх любить. Гріх для нас є порушення заповідей, а Ангел говорить – ти тим самим люблячого Бога ображаєш. Твій гріх – це образа Бога і його любові.
Третє об’явлення Ангела (осінь 1916 р.)
В третій раз, коли з’явився Ангел, він тримав в руці Чашу, над нею зависла Гостія, з якої в Чашу капала Кров. Ангел полишив чашу, яка повисла в повітрі, встав з нами на коліна і сказав нам три рази повторити:
“О Пресвята Тройце – Отець, Син і Дух Святий – я схиляюся перед Тобою, усім серцем і приношу Тобі саме Пречисте Тіло, Кров, Душу і Божество Ісуса Христа, що перебуває у всіх дарохранительницях світу, в надолуження за зневаги, святотатство і байдужість, якими він так зневажений, і через безконечні заслуги Найсвятішого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії молю тебе про навернення грішників”. Цю молитву Ангел просив повторювати тричі.
Після цього він встав, взяв Чашу і Гостію, подав мені Святу Гостію, розділив Кров в Чаші між Жасинтою і Франсішку, кажучи:
“Прийміть тіло і пийте Кров Ісуса Христа, якого так страшно ображають невдячні люди. Викупіть їх гріхи і прийміть Вашого Бога”.
Молитва Ангела нагадує молитву сестри Фаустини до Божого Милосердя. Жасинта і Франсішку перший раз отримують причастя Кров’ю від Ангела. З часу Триденського собору у католицькій церкві причащались тільки Тілом, Кров’ю — лише священники.
Підготовка Ангела — молитва, бути разом з Христом, солідарність з іншими людьми перед Богом, щоб грішники прийшли і навернулись до Бога.
Місто Фатіма лежить на віддалі 120 км від Ліссабону. До міста належить присілок Алжуштрел з долиною Кова-да-Ірія. Тут і народилися троє дітей, яких Боже провидіння обрало для об’явлення волі Господньої через Пречисту Діву Марію. Діти називалися Лусія дос Сантуш, Франсішку Марто, Жасінта Марто.
Назва «Фатіма» має мусульманське походження. Місто пов’язане з легендою про принцесу Фатіму (у перекладі з арабської “світлолиця”), молоду, дуже вродливу єдину дочку еміра, який пообіцяв віддати її заміж за двоюрідного брата Абу. Однак Фатіма закохалася у лицаря-хрестоносця Гонсало Ермігеша. Під час мусульманського свята Світла Гонсало викрав Фатіму, вона прийняла хрещення, отримала нове ім’я Оріана, та обвінчалися з Гонсало. Через рік Фатіма помирає, а Гонсало вирішує стати монахом. Принцесу поховали в місті Оурен, пізніше Гонсалес переносить її рештки у місце, яке називають Фатіма.
Фатіма — це ім’я улюбленої дочки пророка Мухамеда, яка вшановується мусульманами як зразок богобоязливості, терпеливості.
Невідомо, що означає півмісяць під ногами Пречистої Діви Марії під час її об’явлень, і 4ому саме Пречиста Діва Марія вибрала Фатіму.
Місцина Фатіма складається з кількох поселень, однією з яких є невеличке поселення, що називається Алжуштрел, де власне і народились пастушки. У тутешньому храмі діти приймали хрещення, а Лусія — перше Святе Причастя. Діти були неграмотні.
Поля видолинку Кова-да-Ірія належали сім`ї Лусії. Там маленькі пастушки і випасали овець. Саме тут відбувались об’явлення і “Чудо Сонця”, яке спостерігали близько 70 тисяч осіб.
Лусія народилася 22 березня 1907 року в сім’ї Антоніу Сантоша і Марії-Рози. Вона була сьомою дитиною. Із трьох пастушків лише Лусія знала катехизм і тільки вона, підготовлена своєю матір’ю, прийняла у віці шести років перше причастя. 3 1915 року вона пасла вівці разом з дітьми з Алжуштрела, аз 1917 року її помічниками стали двоюрідний брат і сестра — Франсішку і Жасінта.
1921 року Лусія вступила до коледжу в Порту. 1928 року вона вступає до Ордену Святої Доротеї, а 1948-го за згодою Папи Пія XII переходить у монастир сестер кармеліток в Коімбре. Сестра Лусія померла від серцевої недостатності в монастирі Санта Тереза в Коімбре 13 лютого 2005 року у віці 97 років. На момент об’явлення їй було 10 років. Лише Лусія під час об’явлень спілкувалася з Богородицею, вона бачила, чула і розмовляла.
Жасінта бачила і чула, але не спілкувалася з Пресвятою Богородицею. Франсішку бачив, але не чув про що говорила Богородиця. Він лише чув запитання Лусії. Одного разу в серпні, коли об’явлення відбувалися неподалік від дому Франсішку, дітей було четверо (був ще рідний брат Франсішку і Жасінти — Іван). Іван нічого не бачив і не чув.
Лусія отримала наказ від Богородиці — “тобі треба навчитися писати і читати”. І хоча вона була найстарша з дітей, вона не була найактивнішою, проте вона була найрозсудливіша, часто боялася, а перед третьою з’явою у неї настала криза (спочатку відмовилася йти на місце з’яв).
Найактивнішою була Жасінта. Вона все задумувала та ініціювала.
1929 року під час останньої з’яви Богородиця звернулася до сестри Лусії із Божим закликом Святішого Отця разом з єпископами усього світу присвятити Росію Її Непорочному Серцю. Однак, це вдалося здійснити лише у 1984 році.
Крім цих з’яв у сестри Лусії були й інші містичні контакти з Господом і Дівою Марією. Коли в 1984 році у Римі папа Іван-Павло II на площі Святого Петра в присутності єпископату присвятив Непорочному Серцю Марії, не називаючи назву країни Росія, всі присутні до кінця не змогли зрозуміти відбулось посвячення чи ні. Тоді звернулись до сестри Лусії, яка після довгих молитов підтвердила істинність посвячення.
Франсішку Марто, двоюрідний брат Лусії, народився 11 червня 1908 року. Він був мовчазною, тихою і привітною дитиною. Любив самотність і, перебуваючи на природі, любив спостерігати за тваринами та птахами. Він любив грати на флейті. Франсішку міг годинами роздумувати про Бога, якого так гаряче любив. Особливо він любив молитися Ісусу, утаєному в Пресвятих Дарах. Перше причастя прийняв з рук священника тільки перед смертю. Хлопчик не зміг приступити до Євхаристії раніше, бо заплутався в прочитанні Символу Віри і йому відмовив священник.
Під час з’яв він лише бачив Богородицю. Своє земне життя Франсішку присвятив тому, щоби молитвами і жертвами потішати Господа, який страждає через наші гріхи. Він помер 4 квітня 1919 року від іспанського грипу під час епідемії 1918- 1919 років. На момент з’яв йому було 9 років. Коли завершили будівництво храму і останки Франсішка переносили з загальної могили, батьки, що на той час були ще живі, впізнали останки хлопчика по вервиці, яка була намотана в нього на руці.
Діти всім серцем прагнули неба. І це було дуже дивно, що діти мали таке сильне бажання дістатися неба.
Жасінта – найенергійніша з усіх трьох дітей, незважаючи на свій наймолодший вік, була душею компанії. Двоюрідна сестра Лусії Жасінта народилася 11 березня 1910 року. На відміну від свого брата вона мала сильний характер, була дуже емоційною, вимогливою, любила співати, танцювати, бавитися, була організатором відпочинку і роботи. Вона, як і Лусія та Франсішку, не вміла ні читати, ні писати. Під час з’яв Богородиці чула голос, бачила, але не спілкувалася безпосередньо. Жасінта найбільше з усього думала про бідних грішників, особливо про тих, душі яких перебували у чистилищі. Всілякими способами — молитвою, жертвами, вона прагнула навернення бідних грішників. У 1919 році вона захворіла на пневмонію, далі у неї розвинувся туберкульоз і гнійний абсцес. Для проведення операції її переводять до Лісабону. Там їй видаляють два ребра, при чому анестезія виявилася неефективною і дівчинка терпіла жахливі болі, не виказуючи при цьому своїх емоцій. Померла Жасінта 20 лютого 1919 року у Лісабоні на самоті, не дочекавшись священника з Євхаристією, жертвуючи всі свої страждання за навернення грішників. Одним із її молитовних намірів була молитва за Святішого Отця. Під час з’яв їй було 7 років.
Сповнилось те, що їм обіцяла Діва Марія. Жасінту поховали в Лісабоні. У 1935 році її останки переносять з Лісабону до Фатіми. Мощі Жасинти залишились нетлінними.
Така була воля Марії – звернутись до малих неписьменних дітей, які хоч мали незначний вік, мужньо зберігали таємницю. Вони говорили, щоб люди молилися вервицю, а про посвяту Непорочному Серцю Марії і бачення пекла – вони мовчали, аж поки Богородиця не дозволила їм це оголосити. До об’явлення діти молилися вервичку у скороченій формі “Аве Марія, Аве Марія, Аве Марія”, але після видінь пекла, вони почали промовляти молитви повністю.
Йшла перша світова війна (1914 – 1918р.) У цей військовий конфлікт було втягнуто 38 держав, в результаті його загинуло близько 10 млн людей.
Папа Бенедикт XV виступає із закликом про припинення кровопролиття, запроваджує Богослужіння до Пресвятого Серця Ісуса за мир і примирення, але Франція, Німеччина, Іспанія відкидають папське бажання молитись за мир.
У такий час і об’являється Діва Марія.
Португалія – околиця Європи. На сьогоднішній день – це на 95% католицька країна. Християнство на теренах Португалії з’явилося у другій половині II століття. У той час Португалія була частиною Римської імперії. Однак, у 711 році на Піренейський півострів вдерлися араби і декілька віків народ Португалії жив під владою арабських халіфів. Вони були вигнані тільки у 12 столітті, вирішальне значення мала битва, під час якої у короля було видіння розіп’ятого Ісуса Христа. Після того король вирішує, що на прапорі держави будуть п’ять ран Христа на щиті на честь перемоги над мусульманами.
У 15 столітті королева Єлизавета Португальська проголосила Португалію Імперією Святого Духа. У 1646 році Непорочна Божа Мати проголошується королевою – покровителькою Португалії. З тих пір королі аж до XX століття не використовували своїх регалій при церемоніях. Ці королівські відзнаки завжди лежали поруч на столі, як свідчення їх приналежності Божій Матері.
У другій половині XIX століття всередині країни починається боротьба проти католицької Португалії. У 1908 р. було вбито короля. 1910 року відбулася масонсько-ліберальна революція, що дала початок першій Португальській республіці, яка проіснувала до 1926 року. Правлячий уряд запроваджує антикатолицьке законодавство. (Об’явлення Матері Божої відбулося як раз посередині цього періоду). Уряд запровадив заборону на релігійну символіку, семінарії були закриті, майно церкви націоналізовано, викладання катехизму ліквідовано, введена заборона носити церковний одяг публічно, 100 церков було спалено. В той час у церкві Португалії було багато мучеників.
Для уряду найнебезпечнішим було католицьке виховання у сім’ях селян. У такий час і народжуються пастушки:
Масонський рух у Європі з’явився у 1717 році. Він мав відверте антирелігійне спрямування, сповідувалася віра в абсолютний розум (конструктор світу). Масони презентуються як каменярі, конструктори нового світового порядку.
Церква однозначно визнала масонів шкідливою сектою, повною лицемірства, притворства, єресі і суєвір’я, направленою на руйнування церкви і державної . влади. У другій половині XIX – на початку XX століття масонський рух в Європі активізує свою антирелігійну діяльність.
17 Лютого 1917 року в Римі на площі святого Петра Великою Масонською Ложею було організовано парад на честь засудження Джордано Бруно, виступу Мартіна Лютера у 1517 році і заснування першої масонської ложі. Масони несли штандарти із зображенням Люцифера з надписами “У Ватікані буде правити Сатана, а Папа буде в нього на службі”.
Це бачив Максиміліян Кольбе, який згодом заснував рух “Лицарство Непорочної Діви Марії” (“Militia Immaculatae”) з метою поширення шанування Пресвятої Діви Марії Непорочної.
7 листопада 1917 року (за старим стилем 25 жовтня), фактично, після Фатімських об’явлень відбулася Жовтнева революція в Росії. Після цього почалася громадянська війна, “червоний терор”. Це призвело до радикального відречення від Бога жителів колишньої Російської імперії, так як більшовицька влада прагнула викорінити будь-яку релігійну думку в народі. За час тоталітарного правління партії більшовиків-комуністів з 1918 по 1953 рік загинуло 87 млн людей, було втраченоо найкращу частину людності. Деякі дослідники називають і цифру у 100 млн, разом з тими, хто покинув Батьківщину.
Мати Божа в Фатімі у розмові з дітьми називає діяння Росії “блудами” (Росія поширить своє псевдовчення по всьому світі). Це стосується комуністичної ідеології, яка пошириться в світі.
Папа Лев XIII назвав комунізм “руйнівною чумою, що заторкнула кожен мозок людського суспільства, та може призвести його до краху”.
У 1989 р. третина світу перебувала під впливом комуністичної ідеології.
В той час, у 1917 році, Діва Марія ясно бачить, що відбувається з її народом, довіреним їй Ісусом, а відбувається щось дуже недобре. Якщо хтось цього ще не розумів, то Діва Марія – Мати Церкви це добре розуміє і як добра мати поспішає на допомогу своїм заблукалим дітям.